Переломи кісток тазу становлять 3-7% від усіх переломів кісток. Вони належать до важких ушкоджень опорно-рухового апарату.
Виділяють кілька різновидів травм тазу:
- крайові переломи: ості, крила клубової кістки, сідничного горба, куприка, крижової кістки, нижче крижово-клубового суглоба;
- переломи без порушення цілісності тазового кільця: гілок однієї або двох лобкових кісток, одно- або двобічні переломи сідничної кістки, з одного боку – перелом гілки лобкової кістки, з іншого – сідничної;
- переломи з порушенням цілісності тазового кільця: переднього відділу тазового кільця, заднього відділу тазового кільця, переднього і заднього півкілець, розрив симфізу з переломом або вивихом клубової кістки;
- переломи кульшової западини.
Також усі травми поділяють на:
- ротаційно-нестабільні;
- переломи з ротаційною та вертикальною нестабільністю — повний розрив тазового кільця.
Залежно від локалізації перелому різняться вираженість симптомів та техніка лікування. Крайові переломи та без порушення цілісності тазового кільця характеризуються незначною крововтратою та відсутністю шоку. Тоді як при порушенні цілісності тазового кільця травма вважається важкою. Тоді часто виникає шок, більша крововтрата. Пацієнт перебуває у вимушеному положенні "жабка".
Діагностика травми тазу може здійснюватися завдяки рентгенологічному або КТ дослідженню залежно від стану пацієнта та ситуації, що її спричинила.
Часто при таких травмах трапляється ушкодження внутрішніх органів, тому важливо обстежити пацієнта та вчасно виявити можливі загрози.
Важливо! У пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату, наприклад, остеопорозом, перелом кісток тазу може спричинити навіть падіння з висоти власного зросту чи інша незначна травма. Тому їм слід бути вкрай обережними при пересуванні.